«агальноосв≥тн¤ школа не може сто¤ти осторонь тих соц≥альних проблем, ¤к≥ виникають перед сусп≥льством.
Ўкола Ч це багатогранна соц≥ально-педагог≥чна система, ¤ка в≥дображаЇ житт¤ сусп≥льства ≥ покликана фо-
рмувати ≥нтелектуальну, творчу та ≥н≥ц≥ативну особист≥сть,здатну жити ≤ творити в принципово нових умо-
вах економ≥чного й пол≥тичного ≥снуванн¤ крањни, забезпечити прогрес розвитку сусп≥льства, вивести дер-
жаву на р≥вень св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ. ќдним ≥з пров≥дних чинник≥в соц≥ал≥зац≥њ дитини Ї ≥нститути соц≥-
ального вихованн¤. Ѕагато науковц≥в вважаЇ пров≥дним ≤нститутом соц≥ального вихованн¤ саме школу, в
¤к≥й стикаютьс¤ найр≥зноман≥тн≥ш≥ гран≥ житт¤ людини. ћодерн≥зац≥¤ модел≥ навчально-виховного процесу в
сучасн≥й школ≥ створюЇ передумови дл¤ вт≥ленн¤ в житт¤ саме таких заход≥в, ¤к≥ б спри¤ли п≥днесенню ро-
л≥ соц≥альноњ компетентност≥ учн≥в.
—ьогодн≥, ¤к н≥коли, необх≥дн≥ ≥н≥ц≥атива, творч≥ починанн¤ в справах осв≥ти, навчанн¤ й вихованн¤.
Ќеобх≥дно, на м≥й погл¤д, створювати соц≥ально-педагог≥чн≥ центри в загальноосв≥тн≥х навчальних закла-
дах, метою ¤ких маЇ стати забезпеченн¤ та систематизац≥¤ громад¤нськоњ осв≥ти, економ≥чного, правово-
го, еколог≥чного вихованн¤ активноњ в життЇвому ≥ соц≥альному самови¤в≥ особистост≥.—оц≥ал≥зац≥¤ зд≥й-
снюЇтьс¤ ¤к п≥д час ц≥леспр¤мованого впливу на людину в систем≥ вихованн¤, так ≥ п≥д час впливу ≥нших
чинник≥в (с≥мейного, поза с≥мейного сп≥лкуванн¤, мистецтва, засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ тощо). –озширен-
н¤ та поглибленн¤ соц≥ал≥зац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ в трьох головних сферах: д≥¤льност≥, сп≥лкуванн≥ й само-
п≥знанн≥. ÷ей процес маЇ три стад≥њ:
1) дотрудову - етап житт¤ людини до початку трудовоњ д≥¤льност≥, тобто п≥д час раннього дитинства й пе-
р≥оду навчанн¤;
2) трудову Ч пер≥од зр≥лоњ активноњ участ≥ в трудов≥й д≥¤льност≥;
3) п≥сл¤трудову Ч умовну стад≥ю, в зв'¤зку з тим, що багатолюдей пенс≥йного в≥ку бере активну участь ¤к
у передаванн≥ соц≥ального досв≥ду, так ≥ в його напрацюванн≥.
Ќа кожн≥й стад≥њ ≥снують особлив≥ ≥нститути соц≥ал≥зац≥њ': с≥м'¤, дошк≥льн≥ дит¤ч≥ установи, школа,
трудов≥ колективи, сп≥лки однодумц≥в тощо. Ќа¤вн≥сть стих≥йних д≥й соц≥альних ≥нститут≥в робить практи-
чно актуальною проблему Ђефект≥в соц≥ал≥зац≥њї, що визначаЇ характер та глибину цього процесу, його ре-
зультативн≥сть ≥ ¤к окремий приклад Ч подоланн¤ негативних вплив≥в, ¤к≥ призвод¤ть до анти-сусп≥льних
¤вищ. ”мовно соц≥ал≥зац≥ю особистост≥ можна показати завд¤ки схем≥, на ¤к≥й ч≥тко показано суть процесу
≥ результат розвитку та самозм≥н людини в процес≥ набутт¤ нею соц≥ального досв≥ду (схема). ѕроблему
соц≥ал≥зац≥њ учн≥в сл≥д розгл¤дати з позиц≥њ вм≥нн¤ орган≥зовувати своњ взаЇмини з сусп≥льством. « цьо-
го боку завданн¤м педагога в загальноосв≥тньому навчальному заклад≥ Ї реал≥зац≥¤ технолог≥њ конструк-
тивних взаЇмод≥й м≥ж ус≥ма складовими системи становленн¤ особистост≥:
Х дитина Ч дитина (в≥др≥зн¤тивзаЇмини ≥з старшокласниками, однол≥тками, молодшими д≥тьми);
Х дитина Ч педагог;
Х дитина Ч батьки;
Х дитина Ч соц≥ум;
Х батьки Ч педагоги.
ƒосить часто процес соц≥ал≥зац≥њ особистост≥ в умовах загальноосв≥тн≥х заклад≥в супроводжуЇ по¤ва р≥з-
номан≥тних соц≥ально-психолог≥чних проблем у дит¤чому та п≥дл≥тковому середовищ≥, особливостей взаЇмод≥њ
учн≥вського та педагог≥чного колектив≥в, р≥зних труднощ≥в п≥дл≥тк≥в, пов'¤заних з усв≥домленн¤м та ро-
зум≥нн¤м ними свого Ђяї-образу. ¬се це й зумовлюЇ необх≥дн≥сть орган≥зац≥њ соц≥ально-педагог≥чноњ роботи
з вихованц¤ми загальноосв≥тн≥х заклад≥в та створенн¤ в≥дпов≥дних соц≥ально-педагог≥чних центр≥в.¬иход¤чи
з цього, педагогов≥ необх≥дно мати правильн≥ науков≥ знанн¤ про регулюванн¤ вс≥х взаЇмин суб'Їкт≥в
системи. “ому одним ≥з напр¤м≥в роботи соц≥ально-педагог≥чного центру школи маЇ стати навчальна ≥ кон-
трольна форма орган≥зац≥њ. ѕедагог маЇ волод≥ти повною м≥рою ≥нформац≥Їю про кожного ≥з суб'Їкт≥в ви-
хованн¤, його проблеми, знанн¤ ≥ навички, потенц≥альн≥ можливост≥. –озв'¤зати цю проблему можна за допо-
могою такого методу ¤к анал≥з соц≥уму через складанн¤ соц≥ального паспорту класу.
—труктуру соц≥ального паспорту класу ор≥Їнтовно можна под≥лити на так≥ | 